Чесноков П. "Яблоня", хоровая аннотация на украинском языке
Анотація до хорового твору «Яблоня»
1. Загальний аналіз твору.
1)Творчий портрет композитора і його основні твори.
Павло Григорович Чесноков (1877-1944) – російський радянський хоровий диригент, композитор, професор Московської консерваторії (з 1920),
автор широко виконуваних хорових композицій. Народився неподалік від містечка Воскресенськ
Московської губернії 12 (24) жовтня 1877 року в сім’ї регента. Закінчив синодальне училище і
Московську консерваторію (клас композиції). До революції – регент, вчитель співів в школі,
диригував концертами Російського хорового товариства (1916). Керував Другим державним хором,
Московською хоровою капелою, капелою Московської філармонії, самодіяльним хором. Хори під
керівництвом Чеснокова в відрізнялися прекрасним ансамблем, строєм, тонкістю виконання.
Всього написав близько 500 хорових п’єс ( цикл «Ко Пресвятой Богородице», «Во дни брани»,
«Ко Господу Богу»), Більше 60 змішаних хорів (світських) а кап., більше 20 жіночих хорів з розгорнутим
фортепіанним супроводом. В змістах його творів розкривається краса природи ( «Теплится зорька»,
«Август», «Ночь», «Зимой»...) , хори в народному дусі («Лес», «За ре кой ,за быстрой»,
«Не цветочек в поле в’янеш»), обробки російських народних пісень концертного типу («Єй, ухнем»,
«Во поле березонька стояла»...).
2.Зміст твору.
Мелодія дуже відповідає тексту. В творі розповідається про природу, про яблуню, яка ніжиться під
променями сонця, але якщо вдуматися в слова, то замість яблуні ми побачимо дівчину –
молоду і вродливу,
яка ще в розквіті сил. Вона не просто дівчина – вона закохана дівчина,
яка літає в своїх хмарках не бачачи реальності, живе в своєму світі. Але раптом налетіла буря.
Почала ламати яблуню, тобто мається на увазі, що хлопець зробив щось погане, образив дівчину.
І вже здається все скінчилось . Роз’яснилося. Але яблуня залишилася поломаною, а дівчина з болем в
душі.
3.Характер пісні.
Пісня дуже лірична, задушевна, емоційна. Представляє пейзаж саду, запах яблук.
4. Жанр – лірична пісня.
2. Музичний-теоретичний аналіз.
1.Форма -- куплетно-варіаційна АВА.
2.Основна тональність G-dur. Є відхилення в As-dur i
g-moll.
3.Основний розмір 9/8.В тимчасовий перехід на розмір
6/8.
5.Темп – спочатку повільно, ясно, спокійно. В частині «В» -- швидко, поривчасто.
6.Фактура – гомофонна.
7.Динаміка – основна mf.
8.Роль акомпанементу.
Акомпанемент відіграє в цьому творі важливу роль.
Він є великим доповненням и розкриває характер.
3. Вокально-хоровий аналіз.
1.Пісня написана для однорідного жіночого хору.
2.Діапазон і теситурні особливості твору і партій.
Спільний діапазон партій:
Діапазон 1 сопрано: Діапазон 2 сопрано:
Діапазон 1 альтів: Діапазон 2 альтів:
1)Партії перших і других сопран.
Партія перших сопрано має не досить зручну теситуру, особливо в середній частині «В»:
(29-31 такти)
Партія перших сопрано з другими звучить в секундових, терцових співвідношеннях:
(3-6 такти)
І навіть в квартових і квінтових співвідношеннях:
(15-17 такти)
(10 такт):
Такі співвідношення звучать досить гармонічно і ніжно, хоча з деяким схвилюванням.
Партія других сопрано написана в зручній теситурі.
Партії сопран написані четвертними та восьмими тривалостями нот.
Є ноти з крапкою та паузи:
(7-11 такти)
Тема хору проводиться в перших сопрано. Також в партії присутні хроматизми:(12,15 такти)
2)Партії перших і других альтів.
Партії альтів мають досить зручну теситуру, хоч і в других альтів присутні нота соль малої октави:
(21-22 такти)
Перші і другі альти мають досить різноманітні співвідношення, особливо в середній частині, де досить
схвильований характер:
(29-32 такти)
В першій та третій частинах хору, між альтами досить милозвучне звучання. В першій частині
починають вони в один голос , а потім розходяться. В третій починають і закінчують в один голос.
В останніх тактах звучать без сопран, показуючи весь смуток своїм густим і водночас ніжним тембром
голосу.
(52-56 такти)
Партії альтів написані четвертними та восьмими тривалостями нот.
Є ноти з крапкою та паузи.
3.Виконавський аналіз.
1.Ансамбль.
Ритмічний ансамбль -- хор має не складний , майже рівномірний ритм. Хоч є і ноти з крапкою та зміна темпу в середній
частині хору. Темповий ансамбль -- основний темп хору спокійний, повільний. В середній частині швидкий, а тому треба уважно
слідкувати за жестом диригента. Динамічний ансамбль -- спочатку у акомпанементі динаміка «p», потім хор вступає з динамікою «mf»(«Полная сил, ароматная,
нежная…» 3 такт). В 12 такті маленьке kresc. і в 15 такті вже «p». Розділ «В» починається з динаміки «p»
і до 28 такту («Чтоб не пробрался к ней луч золотой») динаміка посилюється до «f». В 33 такті «mf»,
фразу закінчує на «ff» акомпанемент. Далі нова хвиля посилення динаміки : 40 такт «p»--«Ночь
протекла беспокойная…»,47 такт «f». Нова динамічна лінія затакт до 48 такту динаміка «mf»
(«Птичка в кустах…»). Закінчується пісня на «mf». Дикційний ансамбль – в крайніх частинах
хору в дикції особливих труднощів не має, бо темп повільний і слова можна промовити досить чітко
без поспіху. В середній частині темп швидкий і схвильований, а тому там треба чітко промовляти слова.
2.Гармонічний аналіз.
Гармонія хору тісно пов’язана з його фактурою, тобто способом викладення хорових партій. В крайніх
розділах гармоній ніжна і лагідна. Вона передана досить складними акордами з секундами.
(3-9 такти)
Середня частина досить насичена хроматизмами:
(29-32 такти)
6.Диригентські труднощі.
В цьому творі потрібно точно показувати динаміку, щоб не втратити весь характер змісту. Також чіткі
зняття та ауфтакти, адже фрази починаються з затактів. Є також свої труднощі з розмірами. Спочатку
спокійно на 9/8, а потім швидко поривчасто в середній частині на 6/8. Співаків треба добре підготувати
до такого переходу, щоб вони не розгубилися. А для цього повинен бути чіткий ауфтакт. З ритмом
особливих труднощів не має. Просто треба чітко показувати всі елементи звучності. З дикційної сторон
и
слова мають бути чіткими , але не грубими. Просто щоб був зрозумілий зміст.